Цей випадок нічого нового не додає до означення показникової функції, а тому його виключають.

Почнемо вивчення показникових функцій з функції у = 2^х. Складемо таблицю деяких значень аргументу і відповідних їм значень цієї функції (табл. 4).

Побудуємо на координатній площині точки за координатами, взятими з цієї таблиці, і з'єднаємо ці точки плавною лінією (мал. 86). Дістанемо графік функції.

Розглянемо тепер функцію 3^х. Складемо аналогічну таблицю (табл. 5).

Побудуємо в тій самій системі координат точки за координатами, взятими з таблиці 5, і з'єднаємо їх плавними лініями (мал. 87). З малюнка видно, що обидві функції зростають, але функція у = 3 ^x зростає швидше (її графік зростає «крутіше»).